Нерафінована олія мені смачніша. Є в ній природність, справжність, навіть певна шкідливість. Олег Ярославович зазнав рафінації. Я побачив стандартного і шаблонного політика — зайняв свою нішу, має успіх, свій електорат і конкретні цілі. Не було харизми, амбіційності, стрімкості і «дикого» прагнення до перемоги. Добре місце пустим не буває. Є Правий сектор із Ярошем, Братство із Корчинським і інші «голодні і нерафіновані», але… Але політичні процеси мають певну закономірність, тому питання за ...
Читати далі →

Наверное, многие задумывались, как удаётся организациям типа «Самообороны» и «Правого сектора» вести себя порою таким образом, что несколько месяцев назад и представить было себе трудно. Прочитала в интернете возмущения журналистов о том, что бойцы «Самообороны» обыскивали всех входящих в Черновицкую ОГА, чего раньше не бывало. И даже губернатора, ними же избранного на Вече, не хотели впускать, так как не знали кто он такой (?)   Предыдущая власть во главе с Януковичем окончательно дискредитир...
Читати далі →

На российско-украинской границе все чаще задерживают подозрительных граждан, пытающихся провезти на территорию Восточной Украины оружие и агитационные материалы. Встречаются и «оригиналы», которые, помимо различной рухляди в виде противогазов и советских военных билетов, везут с собой книги. Среди интересных находок — «В поисках темного Логоса» Александра Дугина и «Восток и Запад» Рене Генона. Как говорится, «Рене Генон и танковые...» Однако традиционалисты из «Правого сектора» с ними давно знак...
Читати далі →

Широкого розголосу у Львові у 2012-2013 рр. набув громадський рух «Автономний опір», що поєднує націоналізм з елементами лівих ідеологій (антикапіталізм, синдикалізм). Раніше його неформальним лідером вважався депутат-«свободівець» Юрій Михальчишин, однак після тривалої конфронтації львівські «автономи» перейшли в опозицію до «Свободи», що супроводжувалося численними силовими конфліктами – останніми з яких стали сутички у Львівській ОДА під час подій Евромайдану. При цьому «Автономний опір» є чи...
Читати далі →

До ста осіб зібралося вчора, 29 березня, у київському штабі організації С14 (захопленому офісі Компартії України) послухати при світлі факелів двохгодинну лекцію Ігоря Гаркавенка «Правий Жовтень», поки далекі в прямому й переносному сенсі політики та теоретики на зразок Дугіна, який нарешті почав сприймати український націоналізм всерйоз і роздавати поради Правому Сектору, вигадують про те, що ми готові «прогнутися під нову владу». Йшлося про перехід від національної до власне націоналістичної р...
Читати далі →

Український правий рух не обмежується офіційно зареєстрованими, публічними громадськими організаціями і політичними партіями. Значна його частина перебуває на напівлегальному становищі і сповідує ідеології, пропаганда яких тягне за собою кримінальну відповідальність – від расизму до неонацизму в різних його іпостасях. Проте це не заважає «іншим правим» долучатись до акцій офіційних структур чи навіть бути їхніми рядовими членами. Найгнучкіша взаємодія все рівно відбувається у форматі вулиці, під...
Читати далі →

Не належу до фанатів Сашка. Більше того, багато що в його діях і словах мені не подобалося. Найбільш ймовірно, що якби довелось перетнутися, дружні стосунки певно не склалися б. Та однозначно можна ствердити, що Олександр — людина, здатна до дії. Як кажуть у нас на Прикарпатті — «хлоп з яйцями». Але на даний момент це все — несуттєво. Суттєво: а) Сашка цілеспрямовано вбито; б) О. Музичка вбито як бандита. Поставимо тепер запитання: навіщо це зроблено? Чи на даний час, в момент здач...
Читати далі →

Вперше з далеких 1990-их українські праві знову «на коні», помітно впливаючи на внутрішньополітичний розклад сил. Однак ситуацію двадцятилітньої давності від сьогодення різнить той факт, що нині український націоналізм є водночас і обличчям України на зовнішньополітичній арені – як би того не хотілось уникнути формальним керівникам держави. Медіа творить віртуальну реальність, а з нею і образи поки що віртуальної правої України. Наскільки ми близькі втілення російських телекартинок – і якими вон...
Читати далі →

Рівно десять днів тому я запропонував керівництву чернівецького осередку однієї політичної сили, яка завжди всім незадоволена, провести разом із двома іншими організаціями пікетування УМВС з вимогою відставки Арсена Авакова, легалізації вогнепальної зброї та парамілітарних угруповань. Приводами до цього були сутички в Донецьку і напад на будівлю «Просвіти» в Харкові, бездіяльність міліції, арешти патріотів, нефективні заходи з армійської мобілізації в умовах російської агресії в Криму. На жал...
Читати далі →

Ще з малих років мені прививали ідеологію «гнилого» гуманізму, пацифізму і інших ізмів, які як виявилось в реальному житті тільки додають труднощів. Власне не такі вони й «гнилі», якщо приходиш до них після буремних років власного життя, а не з малих років стаєш затиснутий у їх лещата, як єдиноправльного вибору. Віче не здивувало, маємо голову ОДА, маємо вдоволених і не дуже… Різні зустрічі — оце цікаво. Старий знайомий з гордістю повідомив, що належить до «Правого сектору», слідкує за порядк...
Читати далі →